Вже давно обговорюється та вивчається проект перекидання вод із великих річок Сибіру до районів Казахстану та Середньої Азії. Передбачається забрати приблизно четверту частину річного стоку Обі та Єнісея – близько 200 кубічних кілометрів на рік. Сибірська вода перетворить великі площі напівпустель на родючі землі, зробить постійним рівень Каспійського та Аральського морів. Можливо також, що на величезній території на південний захід від Уралу збільшиться обсяг ґрунтових вод на 850 кубічних кілометрів.
План грандіозної перебудови породив у деяких учених побоювання: чи не вплине на режим обертання земної кулі перерозподіл ґрунтових вод і зміна сил Коріоліса, спричинена тим, що частина води двох великих сибірських річок потече в інший бік?
Припустимо, що земна куля покрита тонкою плівкою води. Вона обертається разом із кулею навколо нерухомої осі, що проходить через його центр. Потім вся вода миттєво збирається в одній точці поверхні. Причому її маса залишається незмінною. (Така абстрактна схема найкраще ілюструє процес накопичення ґрунтових вод у якійсь частині земної кулі.)
Розрахунки показують, що навіть якщо ця маса дорівнюватиме тисячі кубічних кілометрів води, то й тоді це лише мізерно змінить обертання Землі — на 1010 р. від її повної кутової швидкості. Сезонні коливання швидкості, як відомо, у 100 разів більші.
Скорочення стоку Обі та Єнісея справді зменшить коріолісову силу, спричинену їхньою течією на північ. І це позначиться на обертанні Землі – воно сповільниться. Але знов-таки на мізерно малу величину. Ця величина при розрахунку на 1000 років виявляється в 5 разів меншою, ніж вікове уповільнення обертання земної кулі.
Написати коментар
Коментарі