Тамаринд (Tamarindus) – догляд у домашніх умовах

Латинська назва: (Tamarindus)

Категорія: тропічні листопадні рослини

Батьківщина: Тропіки Африки, Судан, Мадагаскар

Тамаринд – делікатесний тропічний фрукт

Тамаринд (Tamarindus) – є єдиним однойменним видом роду в родині Бобові (Fabaceae). Представлений цей оригінальний екземпляр тропічними деревами, що повільно ростуть.

Батьківщиною, де росте тамаринд, вважаються східні території тропічної Африки, а також острів Мадагаскар з його сухими листяними лісовими масивами. Ця рослина має історію давнини. У ті далекі часи рослина була культивована на тропічних місцевостях Азії, Судану. У шістнадцятому столітті індійський тамаринд був завезений до Мексики та Південної Америки. Тепер чудовий індійський фінік прикрашає весь тропічний пояс земної кулі. Кубинське місто Санта-Клара тамариндове дерево вважає своєю символікою. Одна королівська провінція Тайланду на своїй емблемі та гербі розташувала чудове дерево тамаринд.

Найменування латинською мовою – Tamarindus indica означає Тамаринд індійський. У різних країнах Азії його назва звучить по-своєму. Переклад імені цієї фруктової рослини звучить – індійський фінік.

Що таке тамаринд? У природних умовах доросла рослина тамаринду може набрати висоти двадцять п'ять метрів. Вона має пишну розлогу, щільну, округлу крону, яка може бути вічнозеленою або листопадною, залежить це від температурних показників у місцевості дислокації. Стовбур покритий тріщинуватою, коричнево-сірою корою. Тропічні кімнатні рослини тамаринди в домашніх умовах можуть досягти метрової висоти з регулярним обрізанням. У деяких випадках його можна уявити мініатюрним деревцем. Бонсай тамаринд, сформований із цього дерева, буде представлений дуже компактним видом.

Листки рослини являються парноперистими, складені від десяти до тридцяти індивідуальних тоненьких листочків, схожими на листя акації. Вони мають вузьку довгасту структуру із середньою жилкою та сітчастими жилками. Верхівка листової пластини закруглена та має зазубринки. Тонкі волоски є окантуванням краю листків.

Особливо привабливою з дивовижним виглядом стає рослина тамаринд у квітучому стані.

Невеликі, пухкі колосочки шириною до двадцяти п'яти міліметрів привертають увагу блідувато-жовтим або рожевим забарвленням і яскравими тичинками, які у вигляді корони розташовуються зверху. І не тільки людей цікавить ця чарівна краса. Запилення здійснюється різними комахами. Особливо багато на квіточках бджіл, які не тільки їх запилюють, а й займаються збиранням пилку та нектару для виробництва меду.

На дорослому дереві тамаринді, що досяг десятирічного віку, починають зав'язуватися плоди. Більш інтенсивне плодоношення досягається на рослинах п'ятнадцятирічного віку. Як росте тамаринд у місцях природної дислокації непогано відомо і жуйним тваринам, а також мавпам, завдяки яким і розсіюється ця культура.

Після цвітіння тамаринд прикрашається плодами «бобового» виду, які представлені шкірястими живильними стручками. Тамаринд можна порівняти зі стручками квасолі, декоративною квасолею, великими плодами арахісу. Розтріскування стручків і випадання твердого й гладкого насіння може статися лише при падінні на землю. Ці стручки мають землисте забарвлення та досягають двадцятисантиметрової довжини, а ширина їх близько трьох сантиметрів. Тоненькі ниткоподібні неїстівні відростки кріплять внутрішню м'якоть до тендітної оболонки стручка.

Їстівні якості дуже широко відомі та часто застосовуються у місцях своєї природної дислокації. Жителі країн Азії використовують тамаринд у різні страви, насолоджуючись їх смачними та поживними плодами з дуже цікавою м'якоттю, яку можна порівняти із щільним та солодким повидлом або зі стиглим та смачним фініком. Нестиглі фрукти тамаринду смак мають кислий і більше застосовуються у гострих стравах, виходить чудова приправа, паста чи соки.

Солодкувато-кислі смакові якості стиглого екзотичного плоду можна порівняти з курагою та чорносливом, взятими в однаковому поєднанні. Їх найчастіше вживають на десерт. Застосовують і зберігають фрукти, молоді листочки, квіточки, незрілі стручки в різних видах. Їх можна сушити, солити, морозити, зацукрувати, додавати у перші страви, маринувати. Їдять їх як сирими, так і в приготовленому вигляді – смаженими та вареними, у вигляді соусів, рагу. У будь-який потрібний момент тамаринд може чудово замінити каву.

Жителі азійських країн застосовують тамаринд і в господарстві, ним очищають латунні, залізні вироби, а храми використовують м'якоть тамаринду для чищення прикрас та статуеток богів. Кісточки фруктів багаті на масло, яке застосовують як лак і розкривають ним дерев'яні вироби.

Тамаринд корисні властивості його давно відомі людям. Косметична промисловість та народна медицина ці його лікувальні, цілющі якості застосовує у своїх напрямках. Вітамінна база тамаринду дуже насичена. Він багатий на тіамін та інші вітаміни групи В, а також мінерали – фосфор, залізо, калій, магній.

Тамаринд користь та шкода

Користь тамаринду при його вживанні проявляється у поліпшенні апетиту, усуненні запорів, як м'який проносний засіб, у стимуляції травного процесу та зменшення газоутворення в кишківнику. Допомагає тамаринд покращити роботу серцевого м'яза, надає еластичність кровоносним судинам, очищає кров від холестерину, приносить користь при лікуванні виразки шлунку, відновлює організм людям, які перенесли інсульт. Володіє тамаринд протигрибковими та антибактеріальними лікувальними властивостями. Актуальна рослина при лікуванні ангіни для полоскання горла. Смаженим насінням можна боротися з глистами.

Це загрожує алергічними проявами, гіпервітамінозом, який можуть спричинити вітаміни групи В, результатом чого викликається діарея. Не бажано приймати фрукти тамаринду при цукровому діабеті, дизентерії, захворюваннях шлунку.

Тамаринд догляд у домашніх умовах

Щоб отримати в умовах будинку унікальний бонсай-тамаринд, бажано ознайомитися з кількома простими правилами вирощування цього екзоту. Їх потрібно обов'язково виконувати, адже якщо знехтувати цим атрибутом деревце може загинути. Тамаринд вирощування його в домашніх умовах розглянемо поетапно.

Вибір місця та температурний режим

Місце дислокації для домашнього тамаринду буде чудовим на віконцях, які дивляться на південний, південно-східний або південно-західний напрямок. При яскравій освітленості тамаринд виглядає більш здоровим, міцним і тішить рясним цвітінням. На кімнатній рослині при поганому освітленні може зупинитися ріст листових пластин і деревце може захворіти. В осінньо-зимовий сезон деревце бажано підсвічувати за допомогою фітоламп.

Комфортними літніми температурними показниками можна вважати розбіг від 20˚С до 25˚С. У зимове міжсезоння шкала температур має бути не менше 10˚С. Якщо буде холодніше, деревце може залишитися без листків.

Вологість повітря та полив

Екзотичному тропічному мешканцю потрібна підвищена вологість на рівні 60%. Для підтримки таких умов бажано вранці та вечорами проводити систематичні обприскування теплою відстояною водою. Зволожити навколишню територію біля рослини можна за допомогою місткості з водою, а горщик поставити в піддон зі зволоженим керамзитом або галькою. Кашпо для вазонів з автополивом також буде чудовим помічником для контролю за вологістю у кімнаті.

Під час інтенсивного зростання, рясний та регулярний полив буде дуже корисним для тамаринду. Бажано підтримувати ґрунт у злегка вологому стані. Сильно пересушувати земляну суміш у вазоні не бажано, але перед черговим поливом ґрунт може бути трохи підсохлим. Зимова періодичність цього процесу має бути трохи скороченою.

Грунт та його підживлення

Особливих вимог до стану ґрунтової суміші тамаринд не висуває. Але для якісного, гармонійного, здорового розвитку деревця з хорошими декоративними властивостями та інтенсивним зростанням, тамаринду потрібен родючий, пухкий, дренований ґрунт, у якого ефективна водопроникність та слабка кислотність.

Підійде готовий спеціальний грунт для цитрусових з квіткового магазину. Індивідуально можна приготувати якісний склад земляної суміші з рівних частин наступних компонентів: земля парникова, земля торф'яна, гній, пісок крупнозернистий або перліт.

У весняний період тамаринд бажає підживлення рідкими добривами з періодичністю одного разу на три тижні. Органічні підживлення також принесуть лише користь при вирощуванні тамаринду. У зимово-осіннє міжсезоння підживлення деревцю не потрібне.

Тамаринд пересадка

З настанням весняного тепла, до початку активного вегетаційного періоду, якщо є потреба, молоденький тамаринд пересаджують у новий неглибокий та широкий, керамічний або пластиковий вазон з отвором. За обсягом він має бути пропорційний до кореневої системи. Дорослі кімнатні деревця пересаджуються з трирічним інтервалом.

Тамаринд обрізка

Як виростити тамаринд унікальний та непередбачуваний? Крона тамаринду формується у молодої рослини, якій реально бажано спланувати скелет із трьох або п'яти гілок. Подальше щорічне весняне обрізування буде в основному санітарним. Воно проводиться при загущенні крони тамаринду слабкими або пошкодженими гілками.

З тамариндового дерева виходить чудовий бонсай. Попередньо кімнатну рослину регулярно підгодовують азотовмісними добривами. Коли кущик перевищить півметрову висоту, ретельно обрізають верхівку. Потім проводиться формування стовбура. Через рік на деревці видаляють усі листочки. На бонсаї, що вже сформувався, виростуть молоденькі дрібні листочки.

Тамаринд цвітіння

Як цвіте тамаринд у домашніх умовах споглядати доводиться не всім любителям квітів. Таку невимовну красу можна побачити лише на дорослих рослинах. У природних умовах цвітіння тамаринду починається із приходом грудневого похолодання. Деревце перетворюється та покривається численними суцвіттями, які утворені жовтенькими або рожевими красивими квіточками з рожевими тичинками.

Тамаринд розмноження

Індійський фінік можна отримати за допомогою насіння, живців та повітряних відведень. Тамаринд з кісточки не найскладніший спосіб розмноження прекрасного деревця. Щоб отримати стовідсоткову схожість насіння, їх потрібно на двадцять чотири години занурити в термос із гарячою водою для розм'якшення. Потім посіяти в торф'яний ґрунт, присипавши пісочком. Створити умови міні-теплички із регулярним поливом. За три тижні можна чекати перші сходи.

З появою перистих листових пластин малюків потрібно пересадити по окремих маленьких вазончиках з тимчасовим накриттям плівкою для кращого розростання. Тамаринд з насіння при гарному догляді виросте красенем і радуватиме своїх господарів.

Тамаринд розмноження живцями. Заготовляють десяти або п'ятнадцятисантиметрові стеблові живці. Нижню частину очищають від листя, залишивши три листки зверху. Індивідуально кожен живець висаджують у слабокислий живильний ґрунт з додаванням пісочку. Глибина посадки – чотири сантиметри. Створюють тепличні умови з високою вологістю. Протягом тридцяти днів саджанці мають прорости.

Шкідники та хвороби тамаринду

Якщо не нехтувати правилами вирощування індійського фініка, його завжди оминатимуть несподівані гості стороною. Регулярний огляд деревця може запобігти появі на ньому щитівок, борошнистих червців, павутинних кліщів, попелиці. Якщо цей момент втрачено і комахи з'явилися, продезінфікуємо деревце розчином мила. Якщо ця процедура неефективна звертаємося за допомогою до інсектицидів – Карбофосу, Актелліка, Децисса.

Важкі моменти вирощування

• Листові пластини тамаринду стають жовтими й опадають – порушений режим поливу, повітря в приміщенні дуже сухе.
• Коріння індійського фініка починає загнивати – кімнатній рослині холодно, ґрунт надто перезволожений. Вазон має бути з дренажним отвором.
• Тамаринд занадто повільно росте, цвітіння відсутнє – рослина знаходиться в темному місці, їй не вистачає сонячного світла та додаткового підживлення.
• Якісне виконання описаних умов вирощування тамаринду дозволить виростити та милуватися чудовим деревцем, яке буде окрасою будь-якого інтер'єру.

Інші кімнатні рослини за алфавітом можна побачити на сайті, відкривши каталог кімнатних рослин від а до я.