Іглиця (Ruskus) – догляд у домашніх умовах

Латинське найменування: Rúscus

Категорія: вічнозелені напівчагарники, чагарники, багаторічні трави

Батьківщина: Кримський півострів, Середземномор'ї, Кавказ

Цікава інформація про ефектну іглицю

Іглиця (Ruskus) - рід вічнозелених напівчагарників, чагарників і багаторічних трав зовсім недавно визначив свою приналежність до родини Спаржеві порядку Холодкоцвіті. До деяких пір рід іглиці мав свою родину Ігліцеві, а за деякими джерелами включався в родину Лілейні. Ботанікам краще знати куди віднести даний рід, адже вони підходять індивідуально до кожного роду рослин.

Назва цієї незвичайної і красивої рослини з наукової точки зору перекладається з англосаксонського (ранньої форми англійського) та означає «ящик». Квітка іглиця має й інші імена - це рускус, а в народі його називають мишачий терен, мітла м'ясника.

Роду іглиця належать близько десяти видів рослин. Природним ареалом комфортного зростання рослини іглиця є дубові та соснові ліси Європи, Кавказу, Криму, Півдня Росії, Великобританії, Середземномор'я, де вона ховається в тінь від яскравого сонця.

Ці вічнозелені напівчагарники та чагарники досягають метрової висоти, мають повзуче кореневище зеленувато-сизого кольору. А відмінною рисою іглиці є незвичайні зміненого виду прямостоячі, борознисті з шорсткими ребрами стебла. Вони мають назву філокладії. Листочки іглиці на перший погляд навіть не помітні – дрібненькі схожі на тоненькі прозорі плівки. Іглиця дводомна рослина. Дрібні непоказні квіточки на жіночих екземплярах виростають знизу філокладії, звичайно, якщо поряд росте рослина чоловічої статі. І тільки тоді на іглиці з'являться оранжево-червоні кулястої форми ягідки до 10 мм в діаметрі. В середині цієї красивої кульки знаходиться дві або три насінини.

Іглиця або рускус - кімнатна рослина дуже ефектна та невибаглива. Її можна виростити маленьким кущиком і навіть дочекатися плодів. І ця краса сміливо впишеться в інтер'єр, як квартири так і офісного приміщення. Особливо сміливим буде варіант побачити іглицю талісманом на різдвяні свята.

Іглиця види

Іглиця понтійська, вона ж іглиця колюча або іглиця шипувата (Ruscus aculeatus)

Багаторічна рослина досягає трохи більше півметрової висоти. Дрібненькі непоказні квіточки займають нижню частину листоподібного філокладія. Пізньої осені на рослинах жіночого роду, при наявності по сусідству чоловічих індивідуумів, можна побачити червоні придатні для їжі ягідки. Усередині красивих плодів розміщуються по три насінини. Вони придатні для приготування кавового сурогату.

Улюбленою місцевістю поширення іглиці шиповатої є гірські масиви західної частини Європи. Цей морозостійкий вид широко культивують на півдні Росії, на Кримському півострові, на Кавказі і в Європейських країнах.

Іглиця колюча та її лікувальні властивості відомі дуже давно. У далекому минулому користувалися жорстким коренем рослини для чищення дошок м'ясника. Таким чином були задіяні  антибактеріальні властивості іглиці. З тих пір за іглицею закріпилася назва «мітла м'ясника».

Іглиця колхідська (Ruscus colchicus)

Можна почути й інші імена іглиці колхідської - кінський язик, мітла м'ясника.

У природному середовищі віддає перевагу вологому глинистому грунту листяних і хвойних лісів Кавказу, а також зустрічається на півдні Кримського півострова.

Іглиця колхідська - невисока рослина до 60 см заввишки з прямостоячими стеблами, вкритими загостреними довгастими великими філокладіями. З нижнього боку їх прикрашають в осінньо-зимовий сезон квіточки. На початку літа дозрівають великі, діаметром до 10 мм, яскраво-червоні плоди.

Іглиця колхідська - лікарська рослина. В її кореневищах присутня активна речовина, яка використовується при виготовленні препаратів для лікування судин.

Цей вид іглиці занесли до Червоної книги, він знаходиться на межі вимирання через неправильне використання людьми, надмірного зрізання більше 4-5 пагонів. В результаті чого рослина гине. Прекрасні гілки іглиці колхідскьої застосовують для складання букетів та квіткових композицій, навіть для віників. Місцеві жителі використовують іглицю колхідську на корм тваринам.

Іглиця під'язична (Ruscus hypoglossum)

Низькорослий багаторічник досягає висоти 40 см. Стеблинки її видозмінені шкірясті на порядок більші за філокладії іглиці понтійської.

Зростає на Південному узбережжі півострова Крим. Тут її занесли до Червоної книги. Широко поширена рослина також в Європі, Середземномор'ї, на Балканському півострові, в Азії. Зустрічається у вологих тінистих лісах, на скелях, між камінчиками, де  утримує грунт від зсуву.

Рускус Італійський

Відрізняється від інших сортів іглиці. Ця рослина має шикарне граціозне смарагдове листя на високих, тонких, витончених стеблинках. Завдяки цьому Рускус Італійський знайшов своє застосування в роботах флористів. Прекрасно виглядає рускус рослина в квіткових композиціях та різноманітних букетах, зберігає надовго відмінну пишну їх форму і свіжість.

Іглиця догляд в домашніх умовах

Іглиця дуже витривала і доглядати за нею абсолютно неважко. Для прекрасного і інтенсивного росту рослини особливо весною, потрібно забезпечити відповідний догляд. І якщо Ви бажаєте бачити свою незвичайну іглицю життєрадісною створюйте їй відповідні умови.

Вибір місця і температурний режим

Найкращим варіантом для іглиці в літню пору - віконця, що виходять на схід чи захід. Адже іглиця витривала рослина і не вимагає яскравого світла, яке може негативно вплинути на молоденькі філокладії і бажає знаходитися в тіні. Взимку, коли світловий день короткий, іглиці приємніше буде знаходиться на підвіконні південного вікна.

Температурний режим для успішного вирощування іглиці дуже простий. Достатньо дотримуватися кімнатної температури влітку, а зимовий мінімальний поріг температур від 4˚С до 6˚С. Рослина не боїться протягів і короткочасних коливань температур навіть менше 0˚С.

Вологість повітря та полив

Рослина іглиця не пред'являє особливих вимог до вологості повітря в приміщенні, адже південна квітка прекрасно витримує сухе повітря. Щоб рослина відчувала комфорт при вирощуванні і активно зростала необхідно виконувати водні процедури - обприскувати або протирати вологою серветкою філокладії.

Регулярний полив в вегетаційний період іглиці просто необхідний. Вода в горщику застоюватися не повинна. Після закінчення формування пагонів іглицю не потрібно часто поливати.

Грунт

Особливих вимог до складу грунту іглиця не вимагає, адже природними умовами її існування є полонини та схили. Склад субстрату не повинен бути надмірно щільним. Чагарник прекрасно буде себе почувати в суміші: по одній частині дернової землі і піску, три частини листової землі. Або: торф'яна земля та листова земля і подвійна порція дернової землі. Бажано щоб в горщику був отвір. Дренаж обов’язковий.

Підживлення

З весни і до пізньої осені іглицю потрібно регулярно підгодовувати комплексними мінеральними добривами не рідше одного разу в чотирнадцять днів. Решту часу рослина іглиця перебуває в стані відпочинку і підгодівля їй не потрібна.

Пересадка

Кращим періодом для пересадки іглиці є весна з інтервалом в два три роки. Це залежить від того, яким хочеться бачити свою прекрасну іглицю. Вона буде прекрасним пишним кущиком в широкому горщику, а у вузькому - буде менш кущистою.

Розмноження іглиці

Можна розмножити іглицю двома способами: діленням кореневища або насінням.

Найчастіше використовують перший спосіб під час пересадки рослини. Необхідно очистити кореневу систему від землі, усунути стару поросль, розрізати кореневища на кілька частин. Бажано обробити вугіллям кожен корінець і розсадити в окремий горщик з грунтом, який підходить для іглиці. Далі виконуємо всі правила догляду за дорослою квіткою.

Розмноження іглиці насінням - більш тривалий процес. Насіння потрібно посіяти в горщики з вологою грунтовою сумішшю, забезпечити світле місце і підтримувати температуру 20˚С. Паростки можуть з'явитися не раніше, ніж через три місяці. При досягненні сіянцями висоти 8 см, їх потрібно пікірувати з висадкою в окремий горщик.

Хвороби та шкідники

Іглицю можуть вразити такі небезпечні шкідники: борошнистий червець, щитівка, павутинний кліщ, трипси.

Основні найважливіші фактори вирощування прекрасної рослини іглиця розглянуті. Виконувати їх потрібно сумлінно та якісно і на підвіконні буде зростати незвичайна чудова рослина з жорсткими гілочками, що переходять в гострі колючки.

• Іглиця занесена в Червону книгу.
• Вирощуйте цю рослину і Ви подбаєте, щоб прекрасна іглиця не зникла  з лиця нашої планети.

Потрібно обов'язково пам'ятати, що рослина іглиця отруйна. Іншим отруйним представником родини Спаржеві являється Агава.