Венерина мухоловка (Dionaea muscipula) – догляд у домашніх умовах

Латинське найменування: (Dionaea muscipula)

Категорія: трав'янисті хижі рослини

Батьківщина: Північна Америка

Рідкісна комахоїдна хижачка

Венерина мухоловка (Dionaea muscipula) – єдиний вид унікальних комахоїдних трав'янистих рослин-хижаків, який розмістився в родині Росянкових.

З наукової точки зору найменування цієї екзотичної культури muscipula фахівці перевели «мишоловка». Англійці таку рослину називають Venus fletrap, що й означає – венерина мухоловка. Цю незвичайну квіточку ще називають діонея. А прообразом такої цікавої назви була грецька богиня, яка народила Афродіту (Венеру). Виявлено це незвичайне диво ще в одна тисяча сімсот шістдесятому році. І з тих давніх пір діонея мухоловка зацікавила любителів-квітникарів на всій планеті. Її вирощують в домашніх умовах, вона стала обов'язковим атрибутом і окрасою інтер'єру будь-якого простору.

Рослина мухоловка – флористичне м'ясоїдне чудо своєю батьківщиною вважає Північну Америку. Тут, на своїй батьківщині, квітка мухоловка записана в список рослин, які можуть зникнути. Причиною цього процесу передує поява величезного попиту на рослину-хижака та вивезення великих партій венериної мухоловки в європейську частину земної кулі. Друге непорозуміння винищення цієї культури – погіршення навколишнього оточення, де мешкає рослина. Задовольняється цей унікальний екзот болотистими торф'яними трясовинами та відкритими сонячними вологими луками зі зниженим вмістом азотистих з'єднань у грунті. Як результат – рослина мухоловка сумлінно та регулярно поповнює нестачу цього компонента, харчуючись молюсками (слимаками) та іншими різними комахами.

Зрілі кущики набирають висоти всього до п'ятнадцяти сантиметрів. Багаторічна квіточка володіє коротеньким підземним стеблом, як у цибулі. З нього виростають п'ять або сім особливих листочків, які складаються цікавою розеткою.

Як цвіте венерина мухоловка? Так. Це невимовна краса ще й цвіте з травня місяця по липень, обзаводячись довгим квітконосом зі щіткоподібним суцвіттям, на якому розташовуються не дуже привабливі, біленькі сантиметрові квіточки, які мають приємний запах.

Квіточка венерина мухоловка також хижак, як і непентес, який теж поїдає мушок та інших різноманітних комашок. Але родичами їх не вважають.

Як живиться венерина мухоловка? Коли діонея доцвітає починається процес утворення пасток. Їх формують дві пелюстки, по краях вони мають оригінальні щетинки, ці оригінальні стулки можуть закриватися та створювати пастки. Вони досягають розмірів від восьми до п'ятнадцяти сантиметрів. Із зовнішнього боку пастка зелененького кольору, а всередині – червоного. Спеціальні залози виробляють приємний нектар, який і приваблює гостей. Ось тут при попаданні всередину комах, пастка замикається, процес утворення секрету для перетравлення їжі запускається. Засвоєння жертви хижачкою може тривати від п'яти до десяти діб. Після поїдання здобичі листова пастка знову розкривається та чекає нового потерпілого. Одна листова пастка може обробити від трьох до п'яти комах, в результаті листочок втрачає життєві властивості та звільняє територію молодій пастці.

Скільки живе венерина мухоловка? При гарному догляді кімнатний хижак може радувати домочадців протягом двадцяти років.

Діонея є одиночним видом у своєму роді венерина мухоловка. Рослина дуже затребувана любителями квітів. Завдяки проведеній селекційній роботі з'явилися нові та ще більш оригінальні сорти, які просто необхідно розглянути – венерина мухоловка фото її більш детально.

Цікаві сорти

Венерина мухоловка Дентейт Трап (Dionaeva Dentate Trap)

Мальовничий сорт у якого розетка виростає до дванадцяти сантиметрів і може організувати не менше дванадцяти листових пасток. Розташовані вони в вертикальному положенні. Зелена тональність зовнішнього боку пастки має ще яскраву червону смужку. Усередині паща капкана оздоблена яскравим червоним тоном.

Венерина мухоловка Червоний дракон (Dionaeva Red Dragon)

Дивовижний сорт володіє листочками та капканами дуже оригінального бордового забарвлення. Якщо кімнатна рослина буде недостатньо освітлена у неї пастки будуть блідими. Цвіте в кінці весни та на початку літа дрібними сантиметровими квіточками, які підносяться довгими квітконосами. Зі старими листками та капканами необхідно вчасно прощатися, їх бажано вчасно видаляти.

Венерина мухоловка Довгі червоні пальці (Dionaeva Long Red Fingers)

Мутація цього сорту в наявності. Принади-пастки яскраво-червоного кольору у рослини представлені чашами. Щільно розташовані червонуваті зубчики іноді зростаються.

Венерина мухоловка Низький гігант (Dionaeva Low Giant)

Прекрасно може поліпшити інтер'єр цей цікавий екземпляр венериної мухоловки – володаря найбільших пасток-приманок. Цікаво спостерігати за годуванням цієї квіточки.

Венерина мухоловка Фондю (Dionaeva Fondue)

Сорт схильний до мутації. Це проявляється у відсутності зубчиків на пастках, а забарвлення у них може бути різноманітного кольору.

Венерина мухоловка щетиниста (Dionaeva Bristletooth)

Відмінною рисою цього сорту можна побачити вогненно-червоні пастки-приманки з коротенькими та ріденькими зубцями. Може похвалитися численними відростками-дітками.

Венерина мухоловка Паща (Dionaeva Jaws)

Цей дивовижний барвистий хижак відрізняється від попередніх своїх представників цікавими трикутними зубчиками.

Діонея догляд в домашніх умовах

Хижа рослинність венерина мухоловка показала себе дуже примхливим, вимогливим і вибагливим у розведенні. Одного бажання мати у себе здорову та міцну рослину мало, необхідно докласти чимало сил, енергії, уваги, любові та обов'язково, по можливості, наближати її життєві умови до природних. Головне, догляд за венериною мухоловкою повинен бути якісним і прекрасний екзот-хижак добре почуватиме себе, як на підвіконні, так і в саду.

Вибір місця та температурний режим

Венерина мухоловка діонея із задоволенням буде прикрашати підвіконня східного та західного напрямку. Щоденний доступ до рослини сонячних ванн не повинен бути менш як чотири години. В ідеалі – якщо це будуть промінчики ранкового сонця, або вечірнього сонечка. Бажана тривалість світлого часу протягом доби дорівнює тринадцяти годинам, недолік його необхідно додавати за допомогою установки та підсвічування фітолампами.

Квітка венерина мухоловка любителька свіжого повітря. Не відмовляйте їй в цьому задоволенні. Частіше провітрюйте приміщення.

Приємними температурними показниками для теплолюбної рослини мухоловка знаходяться в інтервалі від двадцяти до тридцяти градусів. Нижньою допустимою температурною межею можна вважати сім градусів.

Вологість повітря та полив

Вологість повітря близько 40-70% є обов'язковим фактором для зростання квітки діонея. Домогтися цього можна при регулярному обприскуванні рослини, або поставити поряд з нею тарілочку з водою. Можна придбати кашпо для квітів з автополивом для підтримки необхідної вологої обстановки в приміщенні. Прекрасним варіантом для екзотичного хижака буде флораріум або тераріум, де вологість зберігається та підтримується більш природним чином.

Венерина мухоловка догляд за нею тісно пов'язаний з правильним поливом. Одним з атрибутів цього якісного процесу є м'яка відстояна дощова або дистильована вода, головне, щоб у ній не фігурували мінеральні домішки.

Квітка венерина мухоловка бажає нижнього поливу, для цього використовуємо піддон, куди й наливаємо водичку. Зверху рослину бажано не поливати, щоб не потрапила вода на листочки та грунт був не дуже щільним. Корінці повинні отримувати побільше повітря – діонея мухоловка буде виглядати дуже декоративною.

Грунт і його підживлення

Рослина висуває свої бажання в якій грунтовій суміші їй комфортно рости. Цю вимогу домашньої квіточки слід виконувати обов'язково. Грунт повинен бути легким кислим і бідним. Чим грунт поживніший, тим рослині більше дискомфорту та шкоди через не засвоєння мінеральних солей, що згубно для мухоловки. Оптимальний варіант грунтової суміші складається з двох частин кварцового пісочку, трьох частин торфу, можна замінити сфагнумом і перлітом в одній частині.

Підживлювати добривами кімнатну рослину немає необхідності, щоб не завдати шкоди чутливим її корінцям.

Квітка мухоловка пересадка

Весняна пересадка домашньої венериної мухоловки з інтервалом у два або три роки буде рослині тільки на користь. Вазон для домашнього хижака потрібен обов'язково з отвором, нешироким, високим – для комфортного розміщення тендітних корінців довжина яких двадцять сантиметрів. Витягнутий зі старого горщика кущик очищають акуратно від старої грунтової суміші, а листочки промивають з розпилювача. Потрібно підготувати новий субстрат – вимочити протягом тижня перліт, а пісочок повинен бути прокип'ячений. У горщик з новою землею, в утворену лунку по вертикалі розміщують корінці, присипають грунтом. Утрамбовувати землю в вазоні не можна. Полити щедро. Кормити посаджену венерину мухоловку не рекомендується протягом двох або трьох неділь.

Що має їсти мухоловка після періоду адаптації? Домашнього хижака необхідно годувати природною їжею. В його раціоні повинні знаходитися різноманітні комахи – павучки, комарики, мухи, бджілки. Якщо у діонеї мухоловки корм надходить в достатку – це позитивно відбивається на її розвитку та рості. Їжа повинна бути якісною: за розміром обсяг комахи не повинен перевищувати саму пастку вдвічі, головне, жучки з жорсткими оболонками не бажані для хижака діонеї. Не корисні також дощові черв'яки, мотилі, личинки, м'ясні продукти – така їжа може привести до загнивання домашнього хижака.

З однією здобиччю мухоловка може впоратися протягом місяця. Наступне годування можна пропонувати при відкритті пастки. За час вегетації венерина мухоловка може поласувати трьома мухами, павуками або комариками. У зимовий період сплячки діонея харчування не потребує. Теплу пору домашній хижак із задоволенням проведе в садку чи на веранді або балконі, де зможе підібрати собі їжу за смаком.

Венерина мухоловка розмноження

Розмножити квітку мухоловку необхідно за допомогою насіння, цибулин, живців і навіть квітконосом.

Самим трудомістким і тривалим процесом отримання новенького домашнього хижака-екзота – виростити його з насіння. До речі, це диво може істотно відрізнятися від куща матері.

Як виглядає насіння мухоловки? Квітучу рослину мухоловку у віці три роки запилюють за допомогою ватного тампона. Після цвітіння утворюється коробочка, в якій знаходяться близько тридцяти блискучих, гладеньких, чорненьких насінин. Це чудо висівають в осінній період у торф'яний ґрунт і створюють умови міні-теплиці. Місяця через три з'являться маленькі паростки.

Один раз в три роки можна потривожити дорослу рослину, відокремити дочірню цибулину, щоб отримати нову мухоловку. Щоб росточок краще прижився йому створюють тепличні умови та багато розсіяного світла.

З квітконоса також можна отримати нову мухоловку. Пятисантиметровий зрізаний квітконос висаджуємо на глибину один сантиметр в торф'яний субстрат. У міні-теплиці, при високому рівні вологості та регулярному провітрюванні, корінці можуть з'явитися через два місяці.

Хвороби та шкідники

Домашня квітка діонея стійка рослинність з хорошим імунітетом і непрохані гості-шкідники майже її не відвідують. Необхідно періодично оглядати рослину для запобігання неприємних ситуацій. Іноді на мухоловці зустрічаються попелиці, павутинний кліщ, грибні комарики, борошнисті червці. Якщо це непорозуміння сталося негайно обробляйте свого улюбленця інсектицидами – «Актеллік», «Актара», «Фітоверм».

Проблемні моменти при вирощуванні венериної мухоловки

• Листочки стають жовтенькими, далі засихають і опадають – рослина поливається нерегулярно жорсткою водичкою.
• Рослина покрилася коричневими плямами – квітку підживлено мінеральними добривами.
• Листові пластини вкрилися чорним нальотом – це сажистий грибок.

Квітка мухоловка – екзотична унікальна рослина, яка дивує своїми оригінальними звичками не характерними для рослини. Ця хижа культура не тільки стане прикрасою вашого інтер'єру, але й буде помічником у винищуванні комариків, мух, павучків та інших небажаних для вас комах, але приємних для квіточки діонея мухоловка.

А відповідати на питання: чи можна тримати венерину мухоловку у своєму домі кожен квітникар любитель вирішує для себе сам.